- деренчання
- —————————————————————————————деренча́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
деренчання — я, с. Дія за знач. деренчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
деренчливий — а, е. Який деренчить, у якому чути деренчання … Український тлумачний словник
деркати — ає, недок. Видавати різкі звуки, схожі на деренчання … Український тлумачний словник
дерчати — чи/ть, недок. 1) Видавати різкі уривчасті звуки, схожі на деренчання чого небудь (про крик деяких птахів і комах). 2) Те саме, що деренчати … Український тлумачний словник
дренчання — я, с., розм. Те саме, що деренчання … Український тлумачний словник
деркати — (видавати різкі звуки, схожі на деренчання про деяких птахів, комах), де[и]рчати, деркота[і]ти, деренчати Пор. скрекотати, співати 2) … Словник синонімів української мови